Основні види робіт на пам’ятках архітектури і сфера їх застосування

Зазвичай розрізняють три види робіт, які повинні провадитсь на пам’ятках : реставрація, консервація і ремонт.

На практиці таке формальне розмежування має суттєві відмінності. Для трьох названих категорій прийняті дещо різний порядок розгляду і склад проектної документації. В той же час це розділення досить приблизне і не претендує на детальне розмежування нескінченно різноманітних випадків практики. Віднесення до тієї або іншої категорії робиться за переважаючим характером робіт.

Для усіх видів робіт закон встановлює деякі загальні вимоги. Вони можуть виконуватися тільки з відома державних органів охорони пам’яток та під їх контролем. Контроль не обмежується узгодженням необхідної проектної документації, але здійснюється протягом всіх робіт. Реставрація, консервація і ремонт пам’яток повинні проводитися також під спостереженням фахівців-реставраторів.

Вирішення питання про проведення тих або інших робіт на пам’ятці неможливе без попереднього його вивчення. Глибина і обсяги дослідження можуть бути при цьому різні і залежать від мети і характеру передбачуваних робіт, від того, наскільки при їх проведенні може заторкуватись основна структура пам’ятника. Дослідження, як правило, не завершується попередньою фазою, але триває на усій стадії ведення робіт, оскільки тільки по ходу їх здійснення відбувається якнайповніше розкриття пам’ятки.

Подробнее

Застройка фабриками Забалканского района

Забалканский  районОдним из примеров промышленных окраин был район Забалканского (ныне Московского) проспекта, который со второй половины XIX в. стал усиленно застраиваться фабриками и заводами, в соседстве с которыми возникали дома и бараки для рабочих. Здесь возле Заставской улицы в 1896 г. была основана обувная фабрика (ныне «Скороход»).

За Заставской улицей на месте небольшой столярно-механической фабрики в 1897 г. возник вагоностроительный завод (ныне завод им. Егорова). За окружной железнодорожной веткой был построен в 1898 г. электромеханический завод фирмы «Симменс-Шуккерт» (ныне «Электросила»). У этого предприятия собственно и обрывался город. Булыжная мостовая доходила только до Литовской улицы, а дальше начиналась непролазная грязь.

Вдоль другого тракта — Шлиссельбурге кого (ныне проспект Обуховской обороны), который проходил вдоль левого берега Невы до села Рыбацкого, строительство заводов началось еще в XVIII в. Промышленному развитию этой части города способствовали удобные водные пути сообщения. Со второй половины прошлого века она начала превращаться в типичный фабрично-заводской район капиталистического города.

Подробнее

Рост фабричных сел

Рост фабричных селСтроительство фабрик и заводов сопровождалось ростом вокруг них рабочего населения, для которого на некоторых фабриках и заводах строились   дома-казармы,   содержавшиеся большей частью в антисанитарном состоянии.

Большинство же рабочих ютилось в тесных деревянных домишках мелких домовладельцев вблизи фабрик, где появились коечно-каморочные квартиры. В. И. Ленин в 1907 г. указывал на эксплуатацию рабочего «не только фабрикантами и заводчиками, но также и домовладельцами, которые, как известно, наживаются гораздо больше на квартирах, каморках, углах и трущобах, населенных рабочими, чем на богатых квартирах»1.

Подробнее