Виникнення інтересу до пам’ятників античності. Їх реставрація на початку XIX ст.

Архітектурні споруди у всі часи були предметом турбот. Їх підтримували, лагодили, іноді відновлювали. Це диктувалося в першу чергу утилітарними вимогами: адже вони були створені свого часу для якоїсь певної функції, і доки ця функція відповідала потребам суспільства, потрібні були і самі будівлі. Часом на перше місце виступала сторона не утилітарна : так було з сакральною цінністю культових будівель, з репрезентативною або меморіальною цінністю деяких спеціально зведених споруд (арки, колони).

Проте подібне відношення до архітектурних споруд не було оцінкою їх як пам’яток архітектури, тобто як носіїв специфічної цінності, свідків культури і мистецтва минулого. Це до певної міри пов’язано з тим, що культурі ранніх періодів, включаючи античність, в цілому не було властиве відчуття історичності, поступального громадського розвитку, а історизм світогляду середньовіччя був дуже специфічний і обмежений областю есхатології, тобто вчення про розвиток світу в чисто релігійному розумінні від створення людини і його гріхопадіння до очікуваного кінця світу.

Подробнее

Синтез искусств в архитектуре

Синтез искусств в архитектуре

Синтез искусств (греч. synthesis — соединение, сочетание) это соединение разных искусств в художественное целое, не сводимое к сумме составляющих его компонентов.

Композиционное единство компонентов,  согласованность их масштабов, пропорций, ритма порождают в искусстве качества, способные активизировать восприятие человека, сообщать ему многоплановость, многогранность развития идеи, оказывать на человека многостороннее эмоционально насыщенное воздействие, обращаясь ко всей полноте его чувств.

Подробнее